Press ← and → on your keyboard to move between
letters
Аня , ти дура!
Ти портиш абсолютно все. Я просто розбита через себе ж. Я не можу нормально їсти, спати , просто не можу існувати. Мені дуже тяжко. Я найшла людину яка цінить в мені все, і поступила з ним дуже погано. Я не знаю чи зможе він мене пробачити. Це вже ти будеш знати. Мені немає кому розказати. Я заради цієї людини готова просто на все. Я відмовилась від друзів, ставлю все на другий план , в мене в приорітеті тільки він. В мене це вперше так. І я поступаю як остання дура. Мені так боляче від цього , я просто не можу жити. Тяжко дуже. Я розумію шо роблю боляче йому і від цього мені ше гірше. Я не можу більше. Я відчуваю шо здаюсь. Нам залишилось два тижні на відстані (в мене зараз сльози по жопі течуть) і найбільший страх шо «ми» не доживемо просто ці два тижні. Боже мені зараз так боляче, я просто не уявляю шо буде якщо ми розійдемось. Я не можу про це думати. Мене це просто ментально вб’є. Я буквально плачу кожен вечір вже тиждень. Я дуже подудала, я не їм. Можу днями не їсти. Я бачу як він міняє відношення до мене , як стає холодним. Мені дуже страшно. Так було з Ярославом перед тим , як він почав мені зраджувати. Я боюсь. Мені вставати в 8 ранку , зараз майже 3. Я розумію шо не зможу заснути довго ще. Написала тільки що йому повідомлення в абзац. Бачу він тоже не спить. Напевно розказує комусь яка я хрєнова. А я ж сама винна. Знов задумалась над тим шо може статись. Я нікому так не потрібна як йому. І ніхто мене вже так сильно не полюбить. А потім я дивуюсь чого він мені не довіряє. Як я його люблю. Боже, да я нікого так раніше не любила. І зараз все порчу. А ше його бивша. Як мені страшно шо він все розкаже Данарі, а вона їй. Раміна йобнута вона все може зробити. І цього я боюсь. Я не знаю де цілеспрямована безстрашна я. Це все пише овоч який просто повільно гниє зсередини. Я прив’язалась до нього дуже , я просто без нього вже не зможу. Мені погано , мене тошнить. Це все нерви , а завтра ше в Поважську. Буде цирк. Він онлайн, не спить. А в Україні вже пів четвертої. Боже , Аня шо ти робиш. Я його втрачаю , я це відчуваю. Він не захотів сьогодні заснути під мій голос. Вперше за хз скільки. Я розумію як йому боляче. Я його недостойна. А я ше думаю за Німеччину. Боже, яка Німеччина ? Я просто хочу бути біля нього. Це все. А він вже напевно не хоче. Він вже не говорить як хоче мене побачити , не говорить про майбутнє. Він вчора намікнув шо я з ним через гроші, а сьогодні сказав шо не хоче поїздок , не хоче нічого робити. Я плачу просто я не знаю де ці сльози беруться. Він питає : в тебе насмарк? А я не можу сказати шо я ридаю цілими днями. Просто кажу : напевно. В мене піднялась температура через нерви. Я розбита. Думва вискажу все і стане легше, а ніхуя. Хочеться вбитись або провалитись крізь землю. Просто не існувати. Мені зараз нічого не треба. Просто він. Яка я дура, ше й так сильно полюбила.
Epilogue
4 days laterДа Ань, ти дура.
Думала мене торкне цей лист бо я приблизно пам’ятала що там написано, але не торкнув.
Да в тебе не все виходить, але ніхто не знає що...
This user has written an update to this letter.To see what they wrote, please
Sign in to FutureMe
or use your email address
Create an account
or use your email address
FutureMe uses cookies, read how
Share this FutureMe letter
Copy the link to your clipboard:
Or share directly via social media:
Why is this inappropriate?